То називається, збуватись мріям часто заважає лише страх :)
Сьогодні було моє перше тренування, підкорення сталевого друга.)) Пілон, до речі, дуже добре лягає в руку, тільки сьогодні долоні так потіли (від хвилювання мабуть), що доводилось його після кожного елементу протирати... Враження: тренер дуже уважна, дбайлива як мамочка :) але халявити не дає, дуже доступно і покроково пояснює, пілон твердий і не гнеться))))) впріла біля нього порядно
Результат: купа синців в несподіваних досі місцях, як то: під коліном, на підйомі стопи, в паху :) піднесений настрій і здійснена мрія! :) I did it and I want more!!!
Чесно кажучи і не здивувалась навіть :)
ВідповістиВидалитиІ як воно? Вже майже місяць минув, синці вже мали би посходити, а несподіваних місць - побільшати. Вдома вже маєш такий реквізит?
вдома ще нема ;) через к-ка днів якраз буде місяць (7 тренувань позаду), вмію вже робити к-ка трюків, не чисто в них входжу і виходжу, звичайно, то діло наживне :) синці продовжуються в різних місцях... фактично, новий трюк - то як мінімум 2 синці (на кожну руку по черзі робиться), зате вже залажу вверх без синців)) просто дійшло як правильно розподіляти вагу тіла
Видалитиособисте відкриття: pole-dance врівноважує і заспокоює
мені цей ефект дуже підходить))
а тепер минув рік... пілон вдома стоїть, слизький трохи,с..., ну ніц :) справляюсь якось
ВідповістиВидалитивже якесь подобіє танцю вимальовується, хоча ще купу "грішків": коліна дотягнути, носочки теж, тре дотовкни повздовжній шпагат на ліву і серйозно зайнятись правим... скоро звітній виступ, тільки б не налажати))